21.12.16 адміністрація МБК в особі заступника директора з навчальної роботи Щербини О.В., заступника директора з виховної роботи Смирнової А.О., голови громадської організації «Зелений рух» Малицького О.Г., депутата  міськради Єнтіна В.О.  , голови обласної організації союзу «Чорнобиль України» Симоняна Р. Х., голови обласної просвітницької спілки японської культури «Татікадзе» Зінов`євої  Г. Ю. нагородили учасників акції, приуроченої  вшануванню пам`яті постраждалих від Чорнобильської та Фукусімської катастроф.

В літературному форматі  дипломантами стали Наумова Карина (поетичний триптих «Мотивація»), Ухіна Сніжана (твір-роздум «Місто, яке зупинило час») та Лисівненко Валерія (твір «Відлуння минулого»).

У форматі образотворчих робіт (плакатів) дипломантами стали Нагорна Дар`я та Майорова Анна.

Роботи наших студентів вразили глибиною ідеї, художньою майстерністю та емоційною виразністю.

Щиро вітаємо наших дипломантів!

 

МОНОЛОГ ДИТИНИ З ЧОРНОБИЛЮ

Я спала тихо і спокійно…

У вікнах грало колискову

Кленове листя. І стабільно

Був сон яскравим знову й знову.

 

По ночі, вставши на світанку

Я б привітала того ранку

Щасливу матінку свою

Та того дня… Із того ранку

Було не так, як я люблю.

 

Побачила свою я неньку

Стривожену і у сльозах.

Не посміхалася рідненька.

Якась печаль в її очах.

 

Вона збирала необхідне,

Собаку встигла відв’язать…

Покинуть треба все, що рідне…

Прощай… Бувай наша Прип’ять…

 

Не вберегли ми рідне місто.

Чорнобиль. Прип’ять. В грудях тісно…

Чому? Куди? Не знали звісно.

З тих пір поняття «мирний атом»

Не дозволяє мені спати

Тихо…спокійно…

МРІЇ

Чисте повітря, прозоре небо,

Здорова засмаглість і щастя в очах,

Квітуча галявина, море меду,

І теплі промені на плечах.

 

Здорові діти, щасливе життя,

Енергонезалежність країни,

Чисті вулиці без сміття,

Всі посміхаються без упину.

 

Накритий стіл, корисні продукти,

Чудовий настрій і чиста душа.

Гілки втомились від стиглих фруктів…

Чи має буть РАЮ цьому межа???

 

Ми не втомились, немає прблем –

Живем на своїй, БОГОМ данній Землі.

Темний дух песимізму помер,

Бо мізки в кожного є в голові.

                                                                                  Наумова Карина

 

РЕАЛЬНІСТЬ

Занедбані вулиці, дим у повітрі,

Чорні думки, бо продали себе.

Камінь на серці, бабуся в лахмітті,

І мати, яка ледь на хліб нашкребе.

 

Забулсь традиції хто ми і що ми.

Забуте все рідне. Ми – вільні раби.

І навіть єдиному рідному слову

Щоденно колотим  віртуальні гроби.

 

Втрачається людяність і доброта,

Міняємо друзів на плазми

Раніш спілкувались.Тепер… пустота,

Цих плазм ми сьогодні в’язні.

 

Що ми зробили? Та все зруйнували!

Так буть чи не буть? Експеремент?

У рабство себе ворогам віддали

І болісно ждем чудодійний рецепт

МОТИВАЦІЯ

За сонячне небо, степи і поля,

За мрії дитячі, жадані,

Хто допоможе планеті Земля

Проти зла у повстанні?

 

Для життя без турбот і сліз,

Для майбутнього у нашій в країні,

Позбудемось закордониих паспортів і віз,

Бо все, що нам треба є нині.

 

Величні гори, співучі річки,

Тихі пляжі, поліські ліси,

Безкраї поля і довгі стежки –

Гімн нашій країні на всі голоси.

 

Все, що потрібно, все, що бажаєм –

Священна картина, проста світлина.

Можу назвть, та ти  добре знаєш –

Наша єдина навік УКРАЇНА.

 

За все це боротися звісно треба:

Вставайте горою за власне життя,

За наше мирне і чисте небо.

Ми НАЦІЯ – в нас серця одного биття!

                                                                                  Наумова Карина